Епсілон Ерідана ( ε Ерідана ), офіційна назва Ран  - зірка  головної послідовності спектрального класу К2  в південному сузір'ї  Ерідан, схилення 9,46 ° на південь від небесного екватора, що дозволяє цый зырцы бути видимою з більшої частини поверхні Землі.  Знаходячись на відстані 10,5 світлових років , вона є третьою з найближчих зірок (не рахуючи Сонця), видимих без телескопа. За оцінкою, вік зірки менше ніж мільярд років. Через свою відносну молодість Епсілон Ерідані має більш високий рівень магнітної активності, ніж сучасне Сонце, зоряний вітер у 30 разів сильніший.  Тому існування життя в планетарній системі зірки вважається малоймовірним. Середня напруженість магнітного поля Епсілона Ерідана по всій поверхні становить (1,65 ± 0,30) × 10 −2 Т , що в сорок разів більше, ніж напруженість магнітного поля (5–40) × 10 −5 Т у фотосфері Сонця.  Поверхня планети, що оберталася б навколо зірки ε Ерідана на відстані близько 0,53 астрономічної одиниці , мала б діапазон температур, відповідний для наявності рідкої

Альфа Центавра ( скорочено Альфа Cen або α Cen ) – це найближча зоряна система і найближча планетарна система до Сонячної системи Землі за 4,37 світлових років (1,34 парсек ) від Сонця . Це потрійна зіркова система, що складається з трьох зірок : α Centauri A (Рігіль), [15] α Centauri B (Толіман ), та α Centauri C (Проксима). Альфа Центавр А і В – це сонцеподібні зірки ( Клас G і K ), і вони разом утворюють бінарну зірку Альфа Центавра AB.  Альфа Центавр А має 1.1 маси Сонця і  1,519 його світимості. Альфа Центавр B має 0,907 маси Сонця і  0,445 його світимості. Альфа Центавра AB  обертається навколо загального центру з орбітальним періодом 79,91 року. Альфа Центавр С, або Проксима Центавра, – це маленький і слабкий червоний карлик ( клас М ). Біля Прокими Центавра підтверджено дві планети – Proxima Centauri b і c.